Виставка «Вроцлав. Потоп тисячоліть»

12 липня відкрилася виставка «Вроцлав. Повінь тисячоліття», на якій представлені фотографії з 1997 р. з боротьба мешканцiв нашого мiста зі стихією.

Автори фотографіїЬ  Мечислав Міхалак, Богдан Здроєвський і Марія Невядомська.

 Тисячолітня повінь назавжди змінила життя тисяч людей і змінила Вроцлав.

Найдавніший зафіксований у джерелах розлив річки Одра стався у 1179 році. У липні 1997 року, через понад вісімсот років, відбувся найбільший розлив річки Одра, який ввійшов в історію як повінь тисячоліття.

Причиною повені тисячоліття стали інтенсивні опади у верхів'ях Одри 4-8 липня. Гірські річки, несучи величезну кількість води, впадали до Одри, рівень якої швидко піднімався. Коли кульмінаційна хвиля досягла Вроцлава, рівень води в річці Одра в Трестній, останній точці вимірювання перед Вроцлавом, становив 724 см, що вдвічі вище середнього рівня води в тому місці.

12 липня, близько полудня води річки Одра, пошкодивши набережні перед Вроцлавом, увірвалися в місто з боку вулиці Опольської. Через годину рівень води в цьому районі досяг 180 см. Вода вилилася на прилеглі садиби, а вночі дійшла до Головного залізничного вокзалу та вулиці Пілсудського. Із заходу затони Одри зі сторони Шлензи затопили Поповіце та Козанув – вода там сягала висоти першого поверху. На півночі Вроцлава річка Одра впала в русло Відави, затопивши цю частину міста.

Ніч з 12 на 13 липня була ніччю боротьби з повінню. Тисячі жителів з'явилися на набережних уздовж Одри та в центрі міста. Основною зброєю в боротьбі з водою були мішки, наповнені піском, з якого будували дамби і зміцнювали насипи. Їх було закладено кілька сотень тисяч. Завдяки цьому вдалося врятувати найцінніші пам’ятки міста  - Великий Острів та Вроцлавський зоопарк.

Вода затопила майже 40% міста. Це торкнулося приблизно 200 000 жителів. У Вроцлаві потонули четверо людей. Багато людей втратили своє майно. Збитки міста оцінено в 99,2% бюджету 1997 року.

Воду та їжу мешканцям, які були ув'язненні в своїх будинках, доставляли гелікоптерами та понтонами. У деяких частинах Вроцлава вода трималася понад тиждень.

Коли рівень річки впав, у місті почалося велике прибирання. Мішки з піском розчистили, причали розчистили, гори сміття від повені - вивезли. Виявилося, що руйнування послужило відправною точкою для багатьох змін: відремонтовано набережні та дамби, на яких збудовано вишукані бульвари, на місці знесених кам’яниць повстали нові будинки, посаджено нові дерева – завдяки цьому місто омолодилося і гарнішало.

Не всі зміни, які відбувалися в місті, були помітні відразу. Сьогодні ми знаємо, що саме тоді, у липні 1997 року, розпочався важливий процес: розбудова спільноти людей, для яких Вроцлав став чимось більшим, ніж просто місцем проживання, став ЇХНІМ містом.

Минуло 25 років після повені

Сьогодні для багатьох з нас Одра – це бульвари, круїзи, місце зустрічей і розваг. Про те, наскільки небезпечною може бути річка, нагадує лише Пам’ятник потопленій жінці та таблички, на яких у 1997 році позначили рівень води. Але ті, хто чув шум міста, що тече, ніколи не забудуть його.

Але чи потоп тисячоліття — це лише спогад? Або він став частиною нашої вроцлавської ідентичності?

fot. Mieczysław Michalak